Аннотация: Досліджено питання організації спільних відносин, до основи яких покладено дві визначальні форми поведінки: афіліацію та владу. Грунтуючись на принципах самосполучення умов існування й індивіда, який знаходиться в них, процес побудови взаємообумовлених відносин розглянуто з урахуванням соціально-середовищного оточення й індивідуальної схильності до конкретних форм поведінки. Для систематизації та впорядкування всієї багатогранності спонукань до афіліації та влади вперше обгрунтовано та широко використано метод "суб'єктивного" шкалювання. Використання даного методу дозволило встановити розподіл найчастіше зафіксованих форм поведінки і визначити характеристику індивідуальної схильності до конкретних соціально-середовищних умов, які вважають оптимальними для його життєдіяльності. На основі паспортизації індивідуальних можливостей за їх схильністю до перебування за конкретних соціально визначених умов середовища відкрито можливість до здійснення об'єктивно обгрунтованого професійного психологічного відбору.

Описание литературного источника: Афіліація и власть как социально-психологический феномен в организации общих відносинАвтореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / М.С. Журов; Ун-т внутр. справь. — Х., 2001. — 20 с. — укp.
Год защиты диссертационной работы: 2001
Аннотация: Исследован вопрос организации общих отношений, к основе которых положен две определяющих формы поведения: афіліацію и власть. Грунтуючись на принципах самосоединения условий существование и индивида, который находится в них, процесс построения взаимообусловленных отношений рассмотрен с учетом соціально-середовищного окружения и индивидуальной склонности к конкретным формам поведения. Для систематизации и приведение в порядок всей многогранности побуждений к афіліації и власти впервые обгрунтовано и широко использован метод "субъективного" шкалювання. Использования данного метода разрешило установить распределение чаще всего зафиксированных форм поведения и определить характеристику индивидуальной склонности к конкретных соціально-середовищних условиям, которые считают оптимальными для его жизнедеятельности. На основе паспортизации индивидуальных возможностей за их склонностью к пребыванию за конкретных социально определенных условий среды открыто возможность к осуществлению объективно обгрунтованого профессионального психологического отбора.