Аннотация: З використанням теоретико-істиннісного підходу досліджено основні принципи часової логіки. Вирішено наукову задачу редукції часових понять до фундаментальних логічних. До термінологічного апарату пропозиційної логіки додано єдине поняття чистої обмеженої спрямованої тривалості. Часову компоненту висловлювань і міркувань визначено як елемент їх структури, а не змісту. Запропоновано тлумачення часової логіки як специфікованого фрагмента класичної. На основі стандартної семантики трикутника Фреге створено оригінальну кореспондентну семантику з категорією логічної можливості, на базі якої побудовано теорію істиннісних функцій. Розроблено теоретичні засади часо-логічної концепції шляхом формування систем часо-логічних істиннісних зв'язок, що поєднують логічний зміст з часовими відношеннями. Вперше проведено розрізнення внутрішніх і зовнішніх часових логік. Для зовнішньої знайдено алгоритм розв'язання, а для внутрішніх збудовано дві повні системи зв'язок. Доведено комбінаторну теорему про кількість логічних можливостей на обмежених контекстах.

Описание литературного источника: Временная логика: семантика тривалостіАвтореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.06 / Я.О. Кохан; Ін-т філос. им. Г.С.Сковороды НАН Украины. — К., 2004. — 19 с. — укp.
Год защиты диссертационной работы: 2004
Аннотация: С использованием теоретико-істиннісного подхода исследованы основные принципы временной логики. Решена научная задача редукции временных понятий к фундаментальных логических. К терминологическому аппарату пропозиційної логики добавлен единое понятие чистой ограниченной направленной продолжительности. Временную компоненту высказываний и соображений определен как элемент их структуры, а не содержания. Предложены толкования временной логики как специфицированного фрагмента классической. На основе стандартной семантики треугольника Фреге создана оригинальную кореспондентну семантика с категорией логической возможности, на базе которой построена теория істиннісних функций. Разработаны теоретические основы часо-логічної концепции путем формирования систем часо-логічних істиннісних связь, которая объединяют логическое содержание с временными отношениями. Впервые проведены различения внутренних и внешних временных логик. Для внешней найден алгоритм решения, а для внутренних построен две полных системы связок. Доказана комбинаторная теорема о количестве логических возможностей на ограниченных контекстах.